- широчінь
- [шиероуч’і/н']
-н'і, ор. -н':у
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
широчінь — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
широчіти — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
широчін — чіни, ( чіньом), ж. Пр. Широчінь … Словник лемківскої говірки
широчінь — і, ж. 1) Велика, значна ширина (у 1 знач.). || Безмежний простір. 2) перен. Значний розмах у чомусь, ступінь вияву, охоплення чи поширення чого небудь … Український тлумачний словник
широчіти — і/є, недок., розм. Широко простягатися, розстилатися (про ліси, поля і т. ін.) … Український тлумачний словник
широчайший — широч/айш/ий … Морфемно-орфографический словарь
широченный — широч/енн/ый … Морфемно-орфографический словарь
широчайший — широч айший … Русский орфографический словарь
широченный — широч енный … Русский орфографический словарь
навстіж — розм. на/стіж, присл. До кінця, на всю широчінь. || Широко відчинений. Душа навстіж … Український тлумачний словник